Психосоматика (др.-грец.душа і тіло) – напрям у психології, що вивчає вплив психологічних факторів на виникнення та перебіг соматичних (тілесних) захворювань.
В рамках психосоматики досліджуються зв’язки між характеристиками особистості (конституційні особливості, риси характеру та особистості, стилі поведінки, типи емоційних конфліктів) та тим чи іншим соматичним захворюванням.
Психосоматичні захворювання – це захворювання, причинами яких є більшою мірою психічні процеси клієнта, ніж будь-які фізіологічні причини. Якщо медичне обстеження не може виявити фізичну чи органічну причину захворювання, або якщо захворювання є результатом таких емоційних станів, як гнів, тривога, депресія, почуття провини, тоді хвороба може бути класифікована як психосоматична.
Виділяють 7 основних причин психосоматичних розладів. Перша причина — це внутрішній конфлікт людини із собою, або її свідомого з несвідомим. Це боротьба протилежних бажань людини, і коли одне з них перемагає, інше починає «хандрити» і викликати в організмі фізично відчутні реакції.
Друга причина – це так звана мова тіла, що в буквальному значенні стає дійсністю. Це той випадок, коли думки та слова матеріальні. Так, якщо ви вголос вимовляєте фрази, на кшталт «у мене голова болить від нього», вона й справді почне хворіти.
Третя причина – це «вигода» організму повболівати. Адже іноді людина дійсно не розуміє, в чому причина її хвороб, але частіше вона підозрює у чому проблема. Зв’язок наступний: краще відчувати біль, адже якщо організм одужає, йому необхідно буде виявитися віч-на-віч з проблемою, і якось вирішити її. Четверта причина – це гіркий досвід минулого, який нерідко проноситься людиною протягом усього життя, всіляко виявляючись у різних хворобах.
П’ята причина, яка може призвести до психосоматичної реакції є ідентифікація себе з іншою людиною, з її страхами та хворобами. Вони ніби «віддруковуються» на вашому житті та на вашому здоров’ї. І дві останні причини – це самобичування і Навіювання собі певного стану чи
хвороби.
