Арт-терапія (від англ. art – «мистецтво» + терапія) – напрямок в психотерапії та психологічної корекції, заснований на застосуванні для терапії мистецтва та творчості. У вузькому значенні слова, під арт-терапією зазвичай мається на увазі терапія образотворчою творчістю, що має на меті вплив на психоемоційний стан пацієнта.
Головна мета арт-терапії полягає в гармонізації психічного стану через розвиток здатності самовираження та самопізнання. Цінність застосування мистецтва в терапевтичних цілях полягає в тому, що з його допомогою можна на символічному рівні висловити і дослідити різні почуття та емоції: любов, ненависть, образу, злість, страх, радість і т. д. Методика арт-терапії базується на переконанні , Що змісту внутрішнього «Я» людини відбиваються в зорових образах щоразу, що він малює, пише картину чи ліпить скульптуру, у ході відбувається гармонізація стану психіки.
Арт-терапія відбувається у присутності спеціаліста – арт-терапевта (арт-психотерапевта). Він створює особливе середовище для клієнта, допомагає йому включитися в процес образотворчої творчості. Нерідко «зцілення» клієнта відбувається в процесі його образотворчої діяльності, через відреагування сильних переживань (катарсису). Важливе значення має обговорення та психологічний аналіз творчої продукції клієнта за участю арт-терапевта. Це дозволяє автору роботи зрозуміти свої психологічні особливості (внутрішні конфлікти, несвідомі потреби,
особливості реагування у різних життєвих ситуаціях та ін.). Крім того, образотворча творчість у процесі арт-терапії часто дає поштовх розвитку різних життєво важливих навичок та здібностей (прийняття рішень, самоорганізація, увага, образне мислення тощо), що має велике значення для соціальної адаптації.